Навіс над входом

Навіс або піддашшя над входом — архітектурний елемент будівлі. Він прикрашає фасад або вхідну групу, виконує функцію вивіски, освітлює вхід, а також захищає вхідну площадку будинку від атмосферних опадів, а відвідувачів — від бурульок, снігу та сонця.

Вхідні навіси встановлюються на кронштейнах, на розтяжках, опорних стойках або колонах. Існує безліч конструктивних рішень, вони по-різному виглядають, мають різноманітне оздоблення і декоративні елементи, але всі повинні мати достатній запас міцності, щоб протистояти зовнішнім навантаженням — сніговим, льодовим, вітровим і власній вазі. Конструкційні та облицювальні матеріали мають бути стійкими до агресивного зовнішнього середовища .

Доволі часто дизайнери оформлюють бічні сторони, підвісні стелі та дах алюмінієвими композитними панелями (АКП). Це дуже надійний, міцний та привабливий матеріал із чудовими технологічними якостями. Обробити АКП, виготовити та встановити касети чи короби з них доволі просто.
Розробників дизайну та монтажників завжди цікавлять конструктивні рішення та особливості монтажних робіт, з якими вони зустрічаються в своїй практиці. Розглянемо усі етапи створення навісу, звернемо увагу на певні складнощі та особливості. Це буде корисним для багатьох виробників зовнішньої реклами та фахівців, що спеціалізуються на оздобленні вхідних груп і фасадів.

Металевий каркас навісу.

Основа навісу — це зварений металевий каркас (рис. 1.), на який прикріплюються дах, облицювальні касети, стельові панелі, встановлюється рекламна вивіска, монтується водостічний жолоб і канали відводу дощової води. Ця конструкція виготовляється з куткової сталі методом зварювання і повинна утримувати покрив снігу з навантаженням згідно ДБН 2.1.07.85 Табл.4 — вага навантаження снігового покриву у відповідній зоні районування.

Проектувальник закладає в конструкції певні допуски на основні розміри, які повинні бути враховані у виробництві. Значні відхилення від габаритних або конструкційних розмірів окремих частин можуть призвести до складнощів зі стикуванням панельних касет та повторного виготовлення. Крім того, під час зварювання складних конструкцій, часто виникають значні напруження в металі, які можуть спотворювати конструкцію каркаса, спричинити викривлення профілів, порушити площинність та кути 90° між зварними 

Елементи кріплення і регулювання.

Конструкція каркаса тримається на опорних стойках — сталевих трубах, які за проектом повинні покриватися декоративною циліндричною поверхнею у вигляді колон із композитної панелі. Однією з функцій такої колони є приховати зливний канал системи водостоку. Тому колона з композиту повинна мати в перерізі описане коло, яке покриває основну стойку і канал водостоку. На опорні стойки встановлюються кріпильні елементи для утримання напівколон із композиту і каналів водостоку.

Після спорудження металоконструкцій, кріплення і вирівнювання конструкції для облицювання композитними панелями, встановлюється система водостоку, дахова дранка з дерев'яних брусів і система кріплення для підвісних стель (рис. 2).

Підвісна стеля

П еля — це довгі касети шириною 50 см із дзеркального композиту типу ECOBOND DECO Mirror із загнутими бортами по 5 см, в яких через кожні 60 см зроблені петлі. На них стельові касети підвішуються до поперечно розташованих куточків. Часте розташування точок підвішування дозволяє звести до мінімуму прогин касет під власною вагою, забезпечити однаковий рівень площинності всіх стельових касет, уникнути прогинів і деформації через термічні процеси. Поперечні розміри стельових касет розраховуються таким чином, щоб їх загальна ширина разом із зазорами на термічне розширення дорівнювала внутрішній відстані між бічними облицювальними касетами фриза. Тому в першу чергу підвішуються стельові касети, а потім встановлюються бічні касети фриза, положення яких можна в певних межах регулювати на місці, щоб отримати правильний стик.

Встановлення касет фриза

Нижня частина бічної касети фриза кріпиться так само, як стельові касети, тому під час їх встановлення автоматично вирівнюються нижні площині цих касет зі стельовими (рис. 4). Для кріплення верхнього горизонтального борту і вертикального борту бічної касети використовуються алюмінієві кутові профілі, розташування яких точно виставляється у місці кріплення. Після їх точної установки, бічна касета остаточно закріплюється саморізами. Слід зазначити, що отвори в цій касеті по довжині мають овальну форму і кріплення на саморіз із установленою металевою та еластичною шайбою, дозволяє терморозширення композиту.

Короб для світлової реклами

Фронтальна частина фриза з рекламною вивіскою є коробчастою конструкцію, підсвічена з тилу (рис.5). Щоб підвищити жорсткість короба, нижня і верхня частини з'єднуються з бічними частинами за допомогою П-подібних профілів (рис. 6, позиція 4). Короб кріпиться за допомогою саморізів через верхню і нижню планки зігнутих горизонтальних бортів (рис. 6, позиції 1-2-3). Слід звернути увагу на деякі особливості. У нижній частині короба (рис. 5.) є отвори для опорної стойки і каналу водостоку, які вирізаються на місці під час інсталяції короба. Ці ж отвори служать для стоку води від конденсату і дощу, що потрапив у щілини із сильним вітром.

Система освітлення вивіски.

Вивіска підсвічується люмінесцентними лампами. Система освітлення встановлюється незалежно від цього короба, її монтаж можна проводити до встановлення всього фриза. Рівномірність світлового поля визначає розташування ламп і відстань їх від освітлюваної поверхні. Оптимальне освітлення має враховуватися ще під час проектування металевої конструкції та світлового короба: відстань від ламп до освітлюваної поверхні дорівнює подвоєній відстані між лампами.

Конструкція короба для світлової реклами передбачає верхню кришку з оцинкованої сталі, яка знімається та відкриває доступ до системи освітлення для профілактики.

Дощова вода, що потрапляє зверху в щілину між кришкою і листами покриття даху, стікає в жолоб, розташований безпосередньо під цією щілиною і витікає в канал водостоку, вставлений в жолоб. Тому в світловий короб вода не потрапляє.

Колони

Для облицювання опорних стойок використовуються дві напівколони, вироблені з композиту за допомогою вальцювання з відбортовуванням на тривалковому вальцювальному обладнанні. Елемент системи кріплення напівколон складається з двох куточків, з'єднаних разом.

Один із кріпильних куточків має вертикальний проріз (рис.9), в який вставляється вушко, вирізане в підігнутому борті напівколони. Такі елементи кріплення встановлені з кроком 60 см по вертикалі з двох боків колони. Напівколони просто надягають на них.

Щоб закрити верхню частину колони, встановлюються декоративні вставки у вигляді напівкілець, діаметром менше, ніж діаметр напівколон. Вони жорстко кріпляться за допомогою F-подібного або П-подібного алюмінієвого профілю, як показано на рис. 10. Після встановлення верхньої декоративної вставки і жолоба для виведення води в нижній частині під стічним каналом, надягаються дві напівколони (рис. 11 і 12). Зовнішнє облицювання навісу завершене, залишилося зробити дах.

Покриття навісу над входом

Дах вкривається листами оцинкованого заліза, які кріпляться до дерев'яної дранки на саморізи. Нахил з'єднаних між собою листів повинен бути не менше 6° для стоку води в жолоб, встановлений прямо під ними (рис. 13). Якщо оцинковані листи кріпляться за варіантом, показаним на рис. 2-а, дах вкривається до того, як будуть встановлені касети фриза.

Деякі складнощі і рекомендації

Виготовляти касети досить просто. Щоб їх правильно прикріпити, важливі точне розташування і форма петель на стельових і бічних касетах фриза. Роботи рекомендується виконувати на спеціалізованих координатно-фрезерних верстатах із великою площею робочого столу, не менше 2х3м. Тоді можна гарантувати високу якість виконання робіт.

Для гнуття бортів касет, особливо довгих бортів для бічних касет фриза і касет для підвісних стель, обов'язково слід використовувати пристосування для гнуття у вигляді алюмінієвого профілю в який вставляється борт касети. Так можна уникнути утворення нерівностей на борті і суттєве зменшити ймовірність розтріскування покривного шару алюмінію на ребрі касети.

Крім того, лінія гнуття проходить посередині обраного паза, що є дуже важливим для стельових касет, оскільки має зберігатися площинність стелі. Якщо лінія гнуття зміститься до одного з країв паза (максимально до ± 1,5 мм для паза, зробленого стандартною фрезою з основою 3 мм), то після гнуття бортів можливе відхилення від точки підвішування до нижньої площини стельової касети на таку ж відстань. Різний рівень підвішування поруч розташованих стельових касет на максимально можливу величину 3 мм може бути помітним.

Під час виготовлення циліндричних колон іноді виникають труднощі, пов'язані з валюцюванням з відбортовуванням. Не всі алюмінієві композитні панелі придатні до жорсткої обробки й можуть розтріскуватися на ребрі.

Технологічний композит для безпроблемного вальцювання повинен бути досить пластичним. До таких матеріалів відносяться панелі ECOBOND, з величиною пластичної деформації, яка визначається величиною відносного подовження до розриву, не менше 12%, що дозволяє виготовляти колони малого діаметра з відбортовуванням. Якщо вальцювання неможливе технологічно, або відсутнє необхідне обладнання, то колону можна зробити, фрезеруючи безліч пазів уздовж аркуша з певним кроком. Глибина занурення фрези діаметром 3-6 мм становить приблизно половину товщини композиту, а крок пазів 6-12 мм. Щоб зміцнити колону і додати їй поперечну жорсткість рекомендується встановлювати елементи жорсткості у вигляді кілець з того ж композитного матеріалу.

Доволі важливо міцно закріпити касети на фриз за допомогою саморізів або заклепок. Якщо використовуються саморізи, рекомендується завжди підкладати широку шайбу і еластичну підкладку. Також, використовуючи шуруповерт для закручування саморізів, необхідно вигвинтити його на один-два оберти в зворотну сторону, для того, щоб композитна панель могла легко рухатися під кріпильним елементом. Інакше жорстке кріплення і значні температурні перепади можуть призвести до викривлення касет.

Жорстке кріплення касет на заклепки також може стати причиною викривлення касет. Не жорстке з'єднання можна зробити за допомогою невеликого металевого ковпачка з центральним отвором, який надягається на витяжний стрижень заклепки. Внутрішній діаметр ковпачка повинен бути трохи більше, ніж головка заклепки, а його глибина приблизно на 0,1 мм більше, ніж висота головки. Під час витягування сердечника головка заклепки підіймається і впирається в дно ковпачка, при цьому між головкою заклепки і поверхнею композитної панелі утворюється зазор, необхідний для того, щоб панель вільно рухалася щодо точок кріплення.

Ці прості рекомендації дозволять уникнути типових труднощів і помилок, що нерідко виникають під час облицювання композитними панелями.

Стаття підготовлена за підтримки Engineering Laboratory ECOBOND. englab@ecobond.ua