Матеріали для струменевого водного друку — особливості та правильний вибір

Струменевий друк водним чорнилом — вельми поширена технологія, що дозволяє отримувати першокласні зображення з високою роздільною здатністю. Їх головна перевага — надзвичайна екологічність. Водночас застосування чорнил на основі води накладає певні обмеження на вибір відповідної підкладки. На чіткість і колірну гамму одержуваного відбитка істотно впливає поглинальна здатність підкладки, а також те, наскільки стабільними залишаються чорнила після нанесення.

Покриття носія

Як правило, сучасні рулонні матеріали для струменевого друку мають покриття з дрібними порами, через які чорнила потрапляють у поверхневий шар. Це забезпечує дуже високу швидкість вбирання чорнила і стабільність. Покриття може мати різну товщину, відрізнятися розміром і концентрацією мікроотворів. Чим товщим є верхній шар, тим жорсткішим стає носій, що може бути як перевагою, так і недоліком — залежно від застосування.

Товстіші шари покриття також можуть поліпшити гладкість носія, що призводить до більш різкої точки і більшої чіткості зображення. Це чудовий вибір для високоякісних фотографій, графічних зображень і пробних відбитків.

Тонкий шар покриття більше підходить у тих випадках, де важливою є гнучкість матеріалу, а жорсткість або розтріскування можуть стати проблемою.

Основний матеріал

Основний матеріал, який використовується для носія, також має великий вплив на якість продукту. Найбільш популярні матеріали для струменевого друку водними чорнилами представлені у декількох різновидах:

• поліетиленований фотопапір представляє собою носій, в якому паперовий шар укладений між двома захисними шарами пластику. Це робить носій довговічним і забезпечує надзвичайно гладку поверхню для струменевого друку. Чорнила прекрасно проникають у поверхневий шар і утримуються близько до поверхні, що гарантує гарну кольорову гаму;
• баритовий (волокнистий) папір має матове покриття. Плавний перехід напівтонів досягається за рахунок наповнювачів, що закривають природні лакуни волокон на поверхні паперу. Волокна основного матеріалу, а не тільки покриття, як в інших продуктах, утримують більшу частину чорнил у цьому різновиді носія. Під цю категорію також підпадають художні носії з шорсткою і фактурною поверхнею, вони можуть бути кольоровими, мати в складі бавовну, і містити волокна, видимі неозброєним оком. Покриття таких марок часто допускає потрапляння великої кількості чорнил у папір для додання м'якшого виду і художнього ефекту;
• полотна. Для таких матеріалів надзвичайно важливо, щоб покриття зберігало гнучкість, не служило причиною затвердіння тканини або розтріскування. Крім того, необхідно утримувати якомога більше чорнил на волокнах тканини, щоб отримати насичену колірну гамму. В іншому випадку відбитки на тканинній основі будуть виглядати тьмяними і розмитими;
• синтетичні матеріали, включаючи вінілові і ПЕТ-плівки. Як і у випадку з тканинними матеріалами, покриття повинне бути дуже гнучким і тонким, при цьому всотувати усі чорнила, оскільки синтетична природа основи відштовхує водний носій чорнила.

Оздоблення

Зовнішній вигляд поверхні залежить від типу основи і покриття. Як правило, все зводиться до чотирьох варіантів:

• глянцеві матеріали з гладкою, блискучою поверхнею та гарним світлоповертанням. Такі носії пропонують широку кольорову гаму і найвищу якість зображення. Більш схильні до стирання і пошкодження;
• шовковисті або напівглянцеві матеріали мають деяку кількість світлоповертального блиску, але ефект переривається нерівностями, повторюваною структурою поверхні;
• напівматове покриття має невеликий блиск на гладкій нетекстурованій поверхні;
• матові матеріали з гладкою поверхнею без блиску. Таке оздоблення є типовим для крейдованого паперу, проте матеріал зазвичай є більш гладким, завдяки наповнювачам і покриттю.

Матеріали для друку водними чорнилами: критерії вибору

При виборі матеріалу для якісного друку варто врахувати ряд важливих факторів:

• поглинальні властивості — здатність носія швидко вбирати чорнило, швидко сохнути і залишатися стабільним. Для оцінки візуально і колориметрично можна відстежувати зміни кольору в окремих колірних каналах і тіньових областях. Скупчення чорнил, просочування і відсутність адгезії — дефекти, що дозволяють дискваліфікувати носій;
• час висихання. Мікропористі покриття зазвичай «висихають миттєво», проте залишкове випаровування чорнил ( «дегазація») все ж вимагає певного часу. Якісне покриття не дозволить пігментам чорнил змінюватися або переміщатися під час цього процесу. Простий тест — потерти тверду ділянку чорнил пальцем відразу після друку. Щоб перевести аналіз у наукову площину, необхідно виміряти тверді кольорові плями через різні проміжки часу після друку, щоб визначити, чи змінюється колір;
• просочування. Волокнисті матеріали слід перевіряти на просочування — для цього достатньо перевірити наявність чорнил на зворотному боці носія. Такий дефект може призвести до збільшення часу висихання, деформації поверхні носія і зміни кольору в тіньові переходи;
• стійкість чорнил. Якщо чорнила сумісні з носієм, вони не повинні стиратися після друку. Проблему можна виявити на дотик, провівши по відбитку пальцем. Часто чорнила розмазуються навіть після тривалого висихання при друку матовими чорними чорнилами на напівглянцевій або глянцевій поверхні;
• розтікання. Тестовий друк тонких ліній допоможе визначити, чи правильно поглинаються чорнила. Якщо чорнило всотуються в покриття, тонкі лінії будуть виглядати занадто жирними або нечіткими. Також можна надрукувати прилеглі один до одного блоки всіх основних кольорів і перевірити, чи не зіллються вони;
• колірна гамма оцінюється шляхом вимірювання цільового профілю або твердих основних кольорів чорнил для кожного каналу.
• ступінь білизни. Біла точка носія залежить про самого матеріалу, а також від певних речовин, що додаються до покриття. У специфікаціях часто вказується яскравість і білизна, однак, колориметричний вимір — найбільш точна характеристика кольору паперу.
• чорна точка. Мінімально можливий L *, досяжний на носії, визначається шляхом вимірювання серії накладених тіньових плям. Це допомагає оцінити максимальний контраст і динамічний діапазон носія, який, в свою чергу, є гарним індикатором потенційної колірної гами матеріалу. Біла точка матеріалу визначається за допомогою спектроденситометра або аналога;
• якість покриття. Деякі носії тріскаються при складанні або згинанні, а також можуть розшаровуватися, якщо покриття є неякісним. Межа міцності залежить від конкретного застосування. Також під час перевірки під УФ-лампою можна виявити, що покриття нанесено нерівномірно, що призведе до проблем з одноманітністю друку;
• ступінь прозорості. Вимоги до прозорості носія також залежать від конкретного застосування. У деяких випадках може знадобитися додатковий маскувальний шар.

ORAJET 1917: ідеальний вибір

Прекрасним рішенням для першокласних рекламних зображень великого формату стане самоклейна ПВХ-плівка ORAJET 1917 від світового лідера в галузі рекламних матеріалів — компанії ORAFOL. Серед переваг плівки:

• мікропористе покриття з високою стійкістю до вологи і стирання — гарантія стійких і стабільних відбитків із прекрасною колірною гамою;
• прозорий постійний клей забезпечує прекрасну адгезію до найрізноманітніших поверхонь;
• чудова стійкість до УФ-променів і екстремальних навантажень (при використанні додаткової ламінації);
• придатність як до внутрішнього, так і зовнішнього застосування.

Отже, чорнила на водній основі — прекрасний спосіб отримати високоякісні зображення. Однак вибір відповідного матеріалу вимагає ретельної оцінки з урахуванням різноманітних чинників. Бажаєте дізнатися більше про різноманітні носії для струменевого друку і підібрати оптимальне рішення? Звертайтеся до менеджерів AVERS — у чат або за телефонами — за професійною консультацією.